Я мать ... И это звучит грустно ...

То, что при путешествии ребенка с близкими родственниками (бабушки, дедушки и т. д.) необходимо иметь при себе нотариально заверенное разрешение родителей малыша, я когда-то слышала. Но то, что мать или отец без разрешения друг друга не могут выехать с собственным ребенком даже в ближнее зарубежье? Тем более для многих наших сограждан Россия - не заграница, особенно, если в соседнем государстве живут братья, сестры и друзья. Несмотря на старания “титульных украинцев”, еще крепка единая советская “пуповина”, соединяющая умы и души славянских соседей.

Но свои ошибки всегда проверяешь на собственном опыте. Так вот и я, пребывая в легкой эйфории: “Я родила и я права!”, ехала вместе с сыном в автобусе рейсом “Северодонецк - Ростов”. Веселящий газ незнания закончился на таможне, куда, после четырех часов в душном автобусе, мы “приехали”.

Таможенники были непреклонны:
- Без разрешения второго родителя возвращайтесь назад. Закон есть закон!

Как оказалось, в тот день я была уже четвертой “наивной”, по словам зам. начальника Должанского пропускного пункта А. Данилюка: их работники пограничной службы уже отправили в обратный путь. А мне повезло: наш папа, после моих мобильных переговоров, быстро сориентировался (около часа нервов - на пределе) и отправил необходимый документ-разрешение факсом. А так...

Я мать... и это звучит грустно. Кому нужен этот закон? Ведь кто хочет вывезти ребенка, сделает это обязательно. Понятно, меньше головной боли таможне, больше денег нотариусам, налоги - государству, а люди? Вроде опять все для нас, но в век заробітчанства тысячи детей стали заложниками этого разрешения. Не у всех добренькие мамы - папы, многие по несколько лет не видят “зарубежных родителей”, а сколько скрывается от алиментов? Их и в своем городе не просто найти. Да и вообще, по моему мнению, несколько странно. Живут вместе и вдруг - разрешите ли... Так что опять: без бумажки мы - букашки, а с бумагой - езжай, кто угодно, на все четыре стороны.

Уважаемые читатели, учитесь на моих ошибках! Курортный сезон начался и не стоит отравлять себе поездку: проверьте наличие всех нужных документов. Вспомните о “родительском нотариальном благословении” для ребенка и пусть ваш отдых приносит только положительные эмоции...





Громадянин України має право безперешкодно виїжджати з України, крім випадків, передбачених чинним законодавством, та в’їжджати в Україну. Обмеження на виїзд з України, як правило, допускаються лише з міркувань безпеки громадян та у випадках, коли громадянин обізнаний з відомостями, що становлять державну таємницю. При цьому порядок в’їзду до іноземної держави регулюється законодавством відповідної держави.

Особливості перетинання кордону встановлюються Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р., № 57.

За загальним правилом, встановленим зазначеними Правилами, перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюється лише за згодою обох батьків, усиновлювачів або піклувальників та в їх супроводі або в супроводі осіб, спеціально уповноважених ними. Виїзд за межі України у супроводі одного з батьків, як правило, здійснюється лише за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі дитини.

Без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків законодавством допускається виїзд, коли другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджує запис про батька у свідоцтві про народження дитини, та відсутній у пункті пропуску, а також коли у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким прямує громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є відповідний запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік в дипломатичному представництві України за кордоном.

Не виникне перешкод при оформленні документів на особу, яка не досягла 16-річного віку, якщо її супроводжує лише один з батьків у разі пред’явлення оригіналів або їх нота-ріально посвідчених копій:
- свідоцтва про смерть другого з батьків;
- рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;
- рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;
- рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;
- рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;
- довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).

Чинним законодавством передбачена можливість виїзду за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі осіб, які уповноважені обома батьками. В цьому випадку оформляється спеціальна нотаріальна посвідчена згода обох батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

Проїзний документ на дитину оформляється терміном на три роки або до досягнення нею 18-річного віку. Відповідно до чинного законодавства, за видачу проїзного документа дитини державне мито не справляється.

Відповідно до Закону України від 21.01.1994 р. № 3857-ХІ “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” заяви про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини розглядаються органами внутрішніх справ за місцем проживання особи протягом не більше трьох місяців з дня подання документів, а якщо поїздка пов’язана з терміновим лікуванням від’їжджаючого, від’їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживає за кордоном, - протягом трьох робочих днів.

Слід звернути увагу, що повторне клопотання може бути прийнято до розгляду не раніш як через шість місяців після остаточного вирішення питання про відмову у видачі паспорта.