Серця половинки

Є легенда, ніби при творінні
Серце у людей було єдиним.
Але Бог за злочини старинні
Розділив його на половини.

І тепер одна одну шукають
Половини в почуттях кипучих,
Не знаходять – плачуть і страждають,
А як знайдуть - сходяться жагуче.

Так і я – шукаю й не знаходжу,
Де вона – та друга половина,
Що без неї більше вже не можу
Жити в сонця нашого промінні.

Я іду крізь Всесвіту терени,
Між зірок з життя в життя мандрую,
Відгукнися ж, половинко серця,
Ти шепни лиш – я тебе почую.

Я прийду до тебе через ночі,
Крізь світів незнаних темний вир,
Обніми ж, заглянь же мені в очі,
Ми – єдине ціле, ти повір!